04.11.2010 Президент України підписав ЗУ «Про внесення змін до Закону України «про виконавче провадження» та деяких Інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів(посадових осіб), який набрав чинності 09.03.2011року.Зміни стосуються як структури закону,так і деяких положень. Наприклад, місце виконання рішення. 

Встановлення у законі правил про місце виконання рішень створює до­даткові організаційно-правові умови для забезпечення оперативності і пов­ноти виконавчого провадження. Визначити місце виконання рішення - означає встановити територіаль­ний орган державної виконавчої служби, який за законом уповноважений здійснювати виконавче провадження конкретного рішення. Дотримання правил про місце виконання рішення сприяє швидкому і повному виконавчому провадженню, здійсненню його з урахуванням особли­востей виконання, а також дозволяє учасникам виконавчого провадження, пе­редусім сторонам, найповніше реалізувати їх процесуальні права.

      Термін «місце виконання рішення» у законодавстві про виконавче про­вадження означає насамперед територіальну підвідомчість, з якою пов'язуєть­ся визначення територіального органу державної виконавчої служби, зо­бов'язаного прийняти виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Поруч з цим, цей термін також вживається у значенні місця проведення державним виконавцем виконавчих дій, що може не збігатися з територією адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється юрисдикція того органу державної виконавчої служби, до якого належить державний виконавець. За загальним правилом виконавче провадження відкривається держав­ним виконавцем того відділу державної виконавчої служби, юрисдикція яко­го поширюється на територію, у межах якої перебуває місце проживання боржника або місцезнаходження постійно діючого органу боржника - юри­дичної особи.

        Вимоги щодо виконання рішення залежно від місця його виконання заз­начені у ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, вико­навчі дії провадяться державним виконавцем « за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій. Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.
        У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову. У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
        У разі якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальникові такого органу. У разі якщо стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.
       Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
       Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами державної виконавчої служби не допускаються».