Зазвичай сторони виконавчого провадження  (боржник і стягувач) самостійно реалізують свої права, надані їм ЗУ «Про виконавче провадження» (далі Законом). Проте деякі життєві обставини можуть створювати перешкоди для такої безпосередньої участі громадянина чи юридичної особи у виконавчому провадженні (відсутність дієздатності, хвороба, нестача часу, юридична необізнаність і т. ін.) і зумовлювати необхідність звернення до інституту представництва. 

 Закон дозволяє сторонам  реалізовувати  свої  права  і  обов'язки  у виконавчому   провадженні   як особисто ,так і через представників, при цьому особиста  участь  фізичної  особи  у  виконавчому  провадженні  не позбавляє її права мати представника,  крім випадку,  коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто. 

Повноваження  представника   повинні   бути   підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Довіреність — це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину, який потребує нотаріального посвідчення, має бути також посвідчена нотаріально. Згідно з ч. 1 ст. 219 ЦКУ в разі невиконання вимоги про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину він є нікчемним. Таким чином, особа, яка отримала довіреність, що не відповідає формі, у якій має вчинятися зазначений правочин, не має права на представництво сторони виконавчого провадження. 

Деякі довіреності, посвідчені певними посадовими особами, прирівнюються до довіреностей, посвідчених нотаріально. Так, довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталях, санаторіях та інших військоволікувальних закладах, може бути посвідчена начальником такого закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем. 

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи органів, що вчиняють нотаріальні дії, також довіреність робітника, службовця, членів їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців, можуть бути посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ і закладів. 

Довіреність особи, яка перебуває у місцях позбавлення волі (слідчих ізоляторах), може бути посвідчена начальником місць позбавлення волі. 

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, з прикладенням печатки цієї юридичної особи. 

Важливе значення має строк видачі на строк дії довіреності, які мають зазначатися в її змісті. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Довіреність, в якій не зазначена дата її вчинення, є нікчемною (недійсною).

Щодо припинення  представництва за довіреністю ,то маю зазначити, що воно припиняється  у разі закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, від імені якої видана довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, або якій вона видана, оголошення померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження в дієздатності. 

Особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Про скасування довіреності довіритель повинен негайно сповістити представника, а також орган державної виконавчої служби, для представництва перед яким видана довіреність. 

Слід також мати на увазі, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих дій, право на вчинення яких має сторона виконавчого провадження, яку він представляє., а також те, що представниками у виконавчому провадженні не можуть бути: 

     1) особи,  які не досягли  18-річного  віку,  крім  випадків,передбачених законом; 

     2) особи, над якими встановлено опіку чи піклування; 

     3) судді,   слідчі,   прокурори,   державні  виконавці,  крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження; 

     4) інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво.

Оксана Кобель

Головний державний виконавець

ВДВС Кобеляцького РУЮ