Зазвичай сторони виконавчого провадження (боржник і стягувач) самостійно реалізують свої права, надані їм ЗУ «Про виконавче провадження» (далі Законом). Проте деякі життєві обставини можуть створювати перешкоди для такої безпосередньої участі громадянина чи юридичної особи у виконавчому провадженні (відсутність дієздатності, хвороба, нестача часу, юридична необізнаність і т. ін.) і зумовлювати необхідність звернення до інституту представництва.
Закон дозволяє сторонам реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні як особисто ,так і через представників, при цьому особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.