9 березня 2011 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), яким Закон України «Про виконавче провадження» викладено в новій редакції
Беззаперечним позитивним положенням Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції (надалі – новий Закон) є надання доступу державному виконавцю до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти (ч. 2 ст. 4 нового Закону). Наявність такого доступу має значно спростити та прискорити один із основних моментів виконавчого провадження – виявлення чи розшук належного боржнику майна та коштів.
Сприяти виконанню також буде те, що новим Законом дещо розширені повноваження державного виконавця, який тепер додатково буде мати право:
– одержувати від органів, установ, організацій та посадових осіб конфіденційну інформацію, необхідну для проведення виконавчих дій (п. 3 ч. 3 ст. 11 нового Закону);
– за наявності рішення суду про примусове проникнення до житла, яке виноситься за поданням державного виконавця, отримати доступ до житла чи іншого володіння фізичної особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржнику від інших осіб (п. 15 ч. 3 ст. 11 нового Закону);
– звертатися до суду про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням (ч. 18 ст. 11 нового Закону);
Перш за все необхідно сказати, що згідно нового Закону на сторони покладено обов’язок протягом трьох днів письмово повідомити державного виконавця про повне або часткове самостійне виконання рішення боржником (ч. 5 ст. 12 нового Закону). Зміни торкнулися й вимог до виконавчого документа:
Так, обов’язковою вимогою до виконавчого документа буде зазначення у ньому ідентифікаційного коду та ідентифікаційного номера стягувача та боржника (ч. 3 ст. 18 нового Закону).
У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, суд зобов’язаний буде зазначати у виконавчому документі одного стягувача та боржника, а також визначати в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначати, що обов’язок чи право стягнення є солідарним (ч. 3 ст. 18 нового Закону).
Також новим Законом встановлюється обов’язковість скріплення виконавчого документа гербовою печаткою у разі, якщо орган, що видав виконавчий документ, за законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Статтею 19 «Підстави для відкриття виконавчого провадження» передбачено право стягувача в заяві про відкриття виконавчого провадження зазначати відомості, що можуть сприяти виконанню рішення (рахунки боржника, місцезнаходження майна тощо).
Частиною четвертою ст. 20 нового Закону передбачено можливість надання державним виконавцем доручення іншому органу ДВС для перевірки наявності майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та здійснення опису і арешту майна боржника виконавцем відділу ДВС, який виконує таке доручення. В діючому Законі така норма відсутня.
Зменшено до одного року строк пред’явлення до виконання виконавчих документів, що видаються судами (ст. 22)
Внесено зміни і до процедури прийняття виконавчого документа до виконання (ст. 25 нового Закону).
Так, термін «добровільне виконання рішення боржником» змінено на термін «самостійне виконання рішення боржником». При відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача державний виконавець може накласти арешт не лише на майно боржника, а й на кошти боржника Крім того, обов’язок державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження доповнено новою підставою:
- неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 26 нового Закону).
- відповідно до пункту 7 частини першої ст. 26 нового Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою (крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів).
Згідно з нормами нового Закону державний виконавець буде зобов’язаний розпочати примусове виконання на наступний робочий день після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, якщо боржником не буде надано у ці строки документального підтвердження повного виконання рішення (ч. 1 ст. 27 нового Закону).
Виконавчий збір. Внесено зміни щодо стягнення виконавчого збору (ст. 28 нового Закону). виконавчий збір буде стягуватися у розмірі 10 % від суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Крім того, збільшено розміри виконавчого збору при невиконанні рішення немайнового характеру: з 340 грн. до 680 грн. з боржника – фізичної особи; з 850 грн. до 1360 грн. з боржника – юридичної особи. Визначено, що виконавчий збір стягується також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.
Новим Законом встановлено обов’язок щодо надсилання сторонам копій постанов про відкриття виконавчого провадження або відмови у відкритті виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 1 ст. 31 нового Закону).
Для повернення виконавчого документа стягувачу встановлені додаткові підстави (ст. 47 нового Закону):
– неможливо встановити особу боржника;
– боржник – фізична особа чи його майно, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, окрім стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, або у зв’язку з втратою годувальника;
– коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя;
– наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення.
Крім того, загальний порядок звернення стягнення на майно боржника (ст. 52 нового Закону) доповнений положеннями, згідно з якими:
– арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту;
– стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташовано це житло, не здійснюється у разі, якщо сума боргу не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Також потрібно звернути увагу на те, що статтею 57 нового Закону встановлений новий вид арешту – арешт коштів, що перебувають в касі боржника або надходять до неї.
Грошова оцінка арештовано майна. Зміни щодо оцінки арештованого майна, що здійснюється відповідно до ст. 58 нового Закону, стосуються наступного:
– введено нове поняття «визначення вартості майна», що здійснюється державним виконавцем, тоді як «оцінка майна» здійснюється суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання;
– сторони мають право протягом десяти днів подати виконавцю заперечення щодо результатів визначення вартості майна або оцінки майна;
– повідомлення про результати визначення вартості майна або оцінки майна надсилаються сторонам рекомендованим листом;
– у разі заперечення стороною результатів оцінки майна виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна, при цьому витрати, пов’язані з рецензуванням, несе сторона, що заперечує оцінку;
– у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку;
– звіт про оцінку є чинним протягом шести місяців, після чого оцінка проводиться повторно.
Зміни торкнулися й порядку реалізації майна (ст. 62 нового Закону). Так, новим Законом було повернуто реалізацію майна на комісійних
Згідно нового Закону на комісійних умовах реалізується рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього). Новим Законом також встановлено десятиденний строк на уцінку майна, що не продано протягом двох місяців та визначено, що майно може бути уцінено не більш як на 30 %. Повторна уцінка майна може здійснюватися не більш як на 50 % початкової вартості майна. Нереалізоване майно буде передаватися стягувачу в рахунок погашення боргу за початковою вартістю майна, за якою воно передавалося на реалізацію. А у разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно буде передаватися в порядку календарного надходження виконавчих документів.
Зміни торкнулися і умов звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ст. 68 нового Закону). Без перевірки майнового стану державний виконавець має право направити для утримання із заробітної плати, пенсії, стипендії в тому разі коли:
- розмір суми боргу складає до трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
-за заявою стягувача (не потребує згоди боржника)
Стягнення на заробітну плату, пенсію тощо буде здійснюватися тепер на підставі постанови виконавця, яка надсилається за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Дещо змінено положення щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб ДВС (ст. 82 нового Закону). Так, встановлено, що стягувач та інші учасники виконавчого провадження (крім боржника) можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС не лише до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований виконавець, чи до суду, а ще й до керівника відповідного органу ДВС вищого рівня (ч. 1 ст. 82 нового Закону).
В той же час боржник має право подати скарги у виконавчому провадженні виключно в судовому порядку.
Згідно з новою редакцією Закону за порушення вимог цього Закону на винну особу судом накладається адміністративний штраф за ст. 18813 КУпАП (ст. 90 нового Закону),
Міронюк М.П,начальник відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції
ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ КОБЕЛЯЦЬКОГО РУЮ
